Пам’ять 18 вересня / 1 жовтня

Історія Молченської чудотворної ікони Божої Матері тісно пов’язана з Києво-Печерською лаврою, звідки, втікаючи від монголо-татарської навали, прийшли ченці в Молченську пустинь, що біля Путивлю та оселилися там. Коли ченці відійшли до Господа, їх поховали в влаштованої ними печері в Чудній горі, що поблизу Молченського болота. Місцевість та була відлюдна. І люди поступово забули, що в XII-XIII століттях жили там і померли подвижники-ченці з Києво-Печерської Лаври.

Але Господь і Пресвята Богородиця не забули це місце подвигів українських православних ченців. За молитвами святих старців, 18 вересня 1408 року засяяв невимовним світлом образ Божої Матері на дереві у Молченського болота. Бортник, який знайшов ікону, був вражений побаченим і в благоговінні впав на коліна. Раптово гучний невідомий голос сповістив: «Та повстане на місці цьому церква Пресвятої Богородиці». Він поспішив в Путивль з звісткою про диво і про велінні Божої Матері присвятити Їй храм.

Під дзвін духовенство і безліч народу негайно вирушило до вказаного місця і тоді всі побачили охоплену небесним світлом ікону. Тут же відбулося молебний спів і люди отримали безліч зцілень. Ікона отримала назву «Молченська», бо була явлена на болоті «Мовчи» а багато чудес, що були явлені Господом через цю Святу Ікону, послужило підставою назвати її «Цілителькою».

На цьому місці була споруджена каплиця, а потім – храм в ім’я Різдва Пресвятої Богородиці та заснований монастир – Молченська пустинь.

Війни та напади, що спустошували Сумщину, змусили ченців заміської пустелі в 1605 році перейти в новозбудований монастир на території Путивльської фортеці, що отримав назву Великий Молченський Печерський монастир. Разом з собою ченці перенесли і Святу Молченську ікону. Але місто і монастир неодноразово терпіли напади ворогів, що супроводжувалися пожежами. Під час однієї з таких пожеж чудотворна ікона Божої Матері Молченська зникла.

В 1653 запущений монастир на честь Різдва Пресвятої Богородиці, був відновлений стараннями якогось будівельника Софронія, отчого обитель отримала ще одну назву – Софронієва. В обителі був встановлений точний список чудотворної Молченської ікони Богородиці. У роки радянської влади монастир був зруйнований, а ікона втрачена. У дев’яності роки ХХ століття Молченський Печерський і Молченський Різдва Пресвятої Богородиці монастирі були відновлені. У 1997 році обитель міста Путивля отримала статус жіночого монастиря. Після відновлення монастирських служб був знайдений і чудотворний образ. Виявилося, що ікону Божої Матері ховали, рятуючи від наруги, місцеві жителі.

І знову потекли стражденні до цілющого джерела Божої Матері, яка стала зігрівати скрижанілі серця, наповнюючи їх благодаттю. Цариця Небесна являє безліч чудес і зцілень паломників, що з вірою моляться перед Її чудотворною іконою.

Тропар Молченської чудотворної ікони Божої Матері, глас 4

Сьогодні світло радується славне місто Київ, / і в Путивлі свято велике, / бо вшановують, Богородиця, дивну ікону Твою, / що медом благодаті всіх наповнює

Кондак Молченської чудотворної ікони Божої Матері, глас 6

Прийдемо, вірні, до Володарки нашої Діви Богородиці, / бо ікону Свою Молченську нам дарувала, / що мед зцілення та всяку допомогу в хворобах душевних і тілесних нам подає, / і до життя вічного приводить.

Величання

Величаємо Тебе, Пресвята Діва, і шануємо ікону Твою святу Молченську, якою хвороби наші зцілюєш і души до Бога приводиш.

Молитва до Пресвятої Богородиці перед Її іконою «Молченська»

О, премилостива, людинолюбна Володарка наша Богородиця! Почуй це немічне моління людей Твоїх, що з любов’ю та тремтінням припадають до чесної й славної іконі Твоєї «Молченської».

Смиренно просимо Тебе: Будь стіною непорушною для України нашої, захисти Святе Українське Православ’я від ворогів, єресі та розділень. Нас позбав від злої спокуси, скорботи та хвороби, втримай від падінь гріховних, а тих, що впали в гріх, підніми до покаяння, страждаючих хворобами тілесними й душевними зціли. Тим, що відходять до життя вічного, подай розраду і надію спасіння. Бо Ти є всесильна оборонця християнів, що до Тебе припадають у молінні своєму. Та, Твоє заступництво завжди маючи, прославимо в Трійці Єдиного Бога, Отця, і Сина, і Святого Духа, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амін.