Св. Миколай з житієм, XVIII ст.

Ім’я Святителя Миколая ототожнилося виключно із Дарувателем Подарунків. Але насправді він сам – один з найбільших Божих Дарунків людям.

Владика Миколай – це нагода подумати про справжність. Нерідко образові Святих надається приторної солодкості. Фальшивої єлейності, що не лише здатна позбавляти реальної краси, а й викривляти сприйняття тих, хто намагається наслідувати.

Його ляпас Арієві часто доповнюють словами – «ну, за переказами». Воліючи тим сказати, що поведінка забіяки якось не узгоджується із святістю.

Це дуже вузьке бачення. Намагання невпізнавано відфотошопити того, хто і без цього є надзвичайно привабливим. Дмухнути білилами на те, що того зовсім не потребує.

Адже в тому актові – палкість, заклик до тверезіння та спам’ятання. В ньому горіння духу, яке забезпечило настільки плідне земне служіння. Неможливість примирятися із спотворенням істинного. Відсутність побоювань.

Він не відколошматив когось, відстоюючи щось своє. Не зірвав поганий настрій. Не скористався перевагою у силі.

Адже знаємо, що Святитель Миколай не міг похизуватися якимись особливими фізичними кондиціями. Не зробив чогось тихцем, сподіваючись, що ніхто не дізнається.

Не вчинив це під дією гордині й відчуття безкарності. Чи від невміння добрати слово. Любителі почесати кулаки нерідко шукають виправдання власній нестриманості в цій історії. Та їх в ній немає.

Це суттєва різниця. Він вступився не за «своє» – за Істину, тож Істина вступилася за нього. І ми знаємо його, як Святого.

Архієпископ Миколай – це втілення активної позиції. Невважання себе великим цабе, центром Всесвіту.

Він – рух назустріч. Заклик повертатися до людей й світу обличчям, а не спиною. Відкриватися, а не вибудовувати охоронні редути.

Нерідко люди стають заручниками даних їм статків. Починають боятися. Слабнуть духовно пропорційно до сили, яку приписують матеріальностям.

Архієпископ Миколай же ні за що не тримався. Ані за гроші, ні за статус. Саме з цієї причини Сила Божа так щедро діяла через нього ще за земного життя.

Також Владика Миколай – втілення вміння й бажання почути. Вловити й розпізнати Божий імпульс. Заклик до активності. І безсумнівно рушати туди, де потрібна його участь та допомога.

Святи Миколай – це дія без сподівань на успіх, без очікувань винагороди. Дія у випадках, коли права не маєш бездіяти. Діамантова чистота помислів. Солодка й запашна, позбавлена гіркуватості «якання».

Вже обговорювали з вами це щодо Варвари та повторимо для себе. Невірно святих називати «покровителями» чогось.

Такі речі поширюють ті, хто ще добре не розібрався. Хто заплутався і пропагує реальний політеїзм. Відтак не дивно, що хитається у вірі.

Святі – не очільники якихось «міністерств». Господь не наділяв їх вузько-спеціалізованими повноваженнями. І вони для себе їх не просили.

Тим не менш Святі реально здатні нам допомагати. Особливо на початках нашого утвердження у вірі. Коли взаємодія із Вічним ще є надмірно лякаючою або чимось ускладняються.

Тоді звернення до тих, хто був такими ж людьми, як ми, стає необхідною сполучною ланкою. Перекидає місток для нас до Безпочаткового з Безкінечним.

Тож жодного етикету не порушиться, якщо до Святого Миколая звернутися не щодо подарунку чи подорожі, а із будь-яким питанням.

Але найдивовижнішим в цьому всьому є особливість…повітря. Ввечері, вночі і у сам день, коли ми відзначаємо день пам’яті Святителя Миколая.

Мова не про суміш кисню, азоту та вуглекислого газу. Вірно налаштоване духовне чуття дає можливість вловити у просторі щось типу розіллятого в ньому передзвону кришталевих дзвіночків. Іншими словами складно описати.

Ледь-ледь чутний.. Але такий, що сповнює неймовірної радості.. Так відчувається дотик виміру чудес..

Святителю отче Миколаю Чудотворцю, моли Бога за нас! За примноження у світі любові та милосердя, за розвинення необхідних чеснот та подання усім всього благокорисного благочасно. Зі Святом усіх нас!

Катерина Когут