Феодосія Печерського Слово про віру латинську чи варязьку

admin — Thu, 16 May 2013 07:40:32 +0000

Слово моє до тебе, княже боголюбивий! Я Федос, бідний слуга пресвятої Трійці, Отця і Сина і Святого Духа, народжений у чистій і православній вірі і вихований у гарній настанові правовірними батьком і матір’ю, які наставляли мене на правильний закон. До віри ж латинської не прилучатися, їх звичаїв не триматися, від їхнього путання втікати, від усякого їхнього вчення втікати, і норову їхнього гидуватися. І пильнувати своїх доньок, не віддавати за них, і в них не брати: ні брататися, ні вклонятися, ні цілувати його, ні з ним з одного посуду їсти, ні пити, ні хліба їхнього приймати. Тим же, хто заради Бога у нас просить їсти і пити, дати їм, але у їхній посудині; якщо ж не буде у них посудини, дати у своїй, а потім обмити і сотворити молитву; тому що неправильно вірують і нечисто живуть, їдять із псами й котами … їдять же леви і дикі коні, і віслюки, і удавленину, і мертвечину, і медвежатину, і бобровину, і хвіст бобра, і в говіння їдять м’ясо, опускаючи у воду. У перший тиждень посту у вівторок ченці їхні їдять лій і в суботу постяться, увечері їдять молоко і яйця. А согрішивши, не від Бога просять прощення, але прощають їхні попи за мзду. А попи їхні не одружуються законним шлюбом… і на війну ходять і в полотках служать. Ікон не цілують, ані мощів святих, а цілують хрест, написаний на землі, а вставши, топчуть його ногами; покійника ж кладуть ногами на захід… Одружені у них живуть з двома сестрами, а хрестяться за одне занурення, а ми — за три; ми охрещених мастимо миром і оливою, а вони сіль сиплять хрещеному в рот; не дають ім’я святого, але як назвуть батьки, так і хрестять. І кажуть, що Дух Святий лине від Отця і від Сина; і багато інших негідних справ є у них… Мені ж каже батько мій: ти, дитино, стережися кривовірних і всіх їх словес; тому що наповнилася і наша земля тієї злої віри: нехай, хто рятує, врятує душу свою, живучи у правовірній вірі; бо ж немає віри, кращої від нашої, бо ж віра правовірна наша чиста і свята; цею ж бо вірою живучи, можна гріхів уникнути, і муки вічної позбутись, але мати життя вічне і без кінця зі святими радіти… Якщо бачиш нагого, чи голодного, чи холодного, чи одержимого якоюсь бідою, якщо буде жидовин, чи сарацин, чи болгарин, чи єретик, чи латинянин, чи від усього поганого всякого помилуй і від біди збав, Боже, мене, якщо можеш, і від Бога мзди не будеш позбавлений.

За виданням: Феодосія Печерського Слово про віру латинську чи варязьку / Християнство на теренах України I-XI ст. Україна на сторінках Святого Письма та витяги з першоджерел, що засвідчують процес поширення християнства на теренах України від апостола Андрія до князя Володимира. — К., 2000. — С.363-365.

КИЇВСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я » Феодосія Печерського Слово

Феодосія Печерського Слово про віру латинську чи варязьку