До: Всечесного Пресвітерства, Чесного у Христі Дияконства, Преподобного Чернецтва та Благочестивих Вірних наших Українських Православних Громад поза Межами Батьківщини наших Пращурів України

Возлюблені у Христі!

Ми, вірні православні християни, кличемо до нашого Небесного Отця щиросердним проханням, Як владика і милосердний знову поклич мене в Едем!” під час Вечірні неділі спомину про вигнання Адама з Раю. Ми з вами разом стоїмо на порозі Святого й Великого Посту, готуючись до нашого сорокаденного подвигу. Наш спільний зір націлений на горизонт – на світанок Нового Дня, який освітлюється яскравим промінням пустого гробу Нового Адама. Це світло – ознака сповнення обіцянки великою жертовною любов’ю, яка уможливлює для нас нашого повернення в Едем!

Сьогодні ми знаходимось у світі насиченим спокусою гордості та свідомого, навмисного надуживання ради власного задоволення і для здобутку матеріальної непомірності. Цей світ більше й більше визначається – і то страшно швидким темпом – як відсутністю визнання закону Божого, так і відсутністю визнання дійсності гріха. Думка, «якщо ніхто не постраждає, то мені можна,» являється нічим іншим, чим самооправданням всякої речі, аби воно давало нам насолоду й задоволення. Але це – безбожна й загрозлива ідея, яка нас обманює й яка вперше була висловлена змієм, коли спокусив Адама й Єву й переконав їх зламати закон Божий, щоб їсти плід, який не був створений для їхнього споживання та, щоб набути знання не для їхнього осмислення. Завдяки цій першій зраді Божого Закону, постраждали не тільки Адам й Єва, але все людство заразилось гріхом – смертельний для всіх нас результат особистої зради, яка базувалась на довіру в слова лукавого: «дійсно, ви не помрете» (Буття 3:4).

Будьмо уважними, вірні Богові людьми, кожного дня нашого життя! Аби ми, теж, не попали в спокусу зі сторони агресивного, секулярного, безбожного «просвітлення» світу цього, яке, фактично, не просвітлення! Воно, дійсно, тільки симптом зростання відстані між Господом і Його сотворінням; симптом небезпечного комфорту з цією відстанню, виявленою людством. Можливо сьогодні більше, як ніколи в історії світу, лунають слова Псалма: «не надійтесь на князів, на синів людських, в яких немає спасіння».

І ось, дорога нам Мати, свята Церква, збирає своїх дітей – вірних чад Тіла Христового – під покров Святого й Великого Посту. Вступаємо в духовну весну відродження, і відновлюємо в собі образ Христа, слухаючи і промовляючи істину Християнської Православної Віри (1-ша неділя). Пригадає нам Церква, що мета нашого життя не є тимчасові, вмираючі пристрасті світу цього; наша мета – вічне, радісне причастя з Богом в його божественні енергії (2-га неділя). Ми, з вами, станемо свідками перемоги жертовної, безкорисної любові, яка освітлює нас, дарує життя й надію, і знищує темр’яву, смерть та безнадійність (3-тя неділя). Одержимо натхнення займатись духовною битвою, та сходити ліствицею чеснот, яка досягає аж до Небесного Царства (4-та неділя). На завершення, заспокоїть нас Господь прощенням наших гріхів – незважаючи на їх масштаб – і буде в нас бажання покаятись, відмовлятись від спокус світу, подолати пристрасті тіла, та втекти в пустиню де є спокій, де чуємо поклик повернутись в Рай, до причастя з Христом (5-та неділя)!

Отже, дорогі наші, готуючись до великопісного подвигу, будьмо мужніми й відрікаймось від задоволення тіла та займаймось добрими справами. Пізнаймо Христа в один-одного – особливо в тих, які потребують нашого милосердя. Присвятімо наші духовні труди для того, щоб бути обдарованими Божою благодатю. Стережімось, аби цинізм і пусті обіцянки безбожних не відволікали нас. Гортуймось і будьмо відважними членами Тіла Христового, Нового Ізраїля. І так, як Старий Ізраїль, вз’явши перші кроки, вільними від рабства, будьмо подібними до них, вступаючи у великопісний подвиг радісними словами Святої Церкви:

Всечесне стримання почнімо радісно, сяючи промінням святих заповідей Христа Бога нашого, щирою любов’ю, сяйвом молитви, чистотою очищення, благомужньою силою, щоб у радості зустріти святе і триденне Воскресіння, що осяяло нетлінням світ!

Ми, ваші духовні отці, ієрархи та постійні за вас молитвеники, бажаємо кожному з вас благословенного постового подвигу, на славу Божу і для нашого спасіння і вічного життя!

З любов’ю, у Христі Господі,

+Юрій – Митрополит Української Православної Церкви в Канаді

+Антоній – Митрополит Української Православної Церкви США

та Української Православної Церкви в Діяспорі

+Єремія – Архиєпископ Української Православної Єпархії Бразилії та Південної Америки

+Даниїл – Архиєпископ Української Православної Церкви США та в Західній Європі

+Іларіон – Єпископ Української Православної Церкви в Канаді

+Андрій – Єпископ Української Православної Церкви в Канаді

Святий і Великий Піст Року Божого 2018

ДУХОВЕНСТВУ ТА ВІРНИМ СВЯТОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ПОЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ ТА УСІМ УКРАЇНЦЯМ НА УКРАЇНІ І ПО ЦІЛОМУ СВІТІ ХТО СВЯТКУЄ ЦЮ СИМВОЛІЧНУ РІЧНИЦЮ ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ – 24 СЕРПНЯ 2015

Благодать Божа привела Україну та всіх її вірних людей до цього священного дня святкування – двадцять четвертої Річниці її виходу із злобної імперії, проголошення її Декларації про Незалежність та довгоочікуваної насолоди свободою, справедливістю та рівністю. Сьогодні наша прабатьківщина стоїть перед черговою загрозою, яка нависла над її незалежністю – вторгненням терористичних військ, які спонсорує та підтримує, а про це знає увесь світ, наш сусід, який просто напросто не може змиритися з втратою свого незаконного панування над нацією людей, які протягом тисячоліття, були для цього сусіда найглибшої прикладом духовного, культурного та суспільного життя.

Постійна Конференція Українських Православних Єпископів поза межами України молитовно радіє з цієї знаменної та символічної річниці. В цей день святкування священного дару свободи, незалежності та суверенітету, ми разом з нашим духовенством та вірними приєднуємося до щирих вітань нашим братам та сестрам на Україні та усім тим, українського походження, хто розсіяні по всьому світу. Україна ніколи не відступала від викликів, що повставали перед нею в продовж всієї історії. Навіть у найважчі часи, коли розмовляти українською мовою загрожувало смертною карою, коли були спроби знищити саму ідею Української Нації, в середині – в підсвідомості людей – їхня ідентичність залишалася живою і зберігалася, чекаючи щоб повстати з попелу, як повстає Фенікс, щоб стати нацією якою вона є сьогодні. Інші нації світу також пережили такі ж проблеми в час зародження їхньої незалежності, що стало для них добрим уроком – і так сподіваємося буде з Україною.

Святкуючи, завдяки Всемогутньому Богу, такий великий та цінний дар як незалежність і суверенітет, ми вкотре переконуємося, що цей дар є в дійсності від Бога. Він буде корисним для нації та людей тільки якщо в повні прийнятий і якщо жити згідно нього та насолоджуватися ним. Отже, ми закликаємо громадян України до пильності в боротьбі за свободу і вживати її з глибоким почуттям відповідальності та без зловживань. Ми закликаємо всіх до спільного бачення якою повинна бути нація, – нація де всі мають можливість рости та розвиватися з власної важкої праці в кожному аспекті їхнього життя, без корупції та жадібності, які руйнують нас зсередини.

Пам’ятаючи про велику відповідальність, яка лежить на тих, хто є покликаний урядувати, ми молимося до Христа, який є нашою Дорогою, Правдою та Життям, та Його Матері і всім Святим за нашого Почесного Президента України – Петра Порошенка, Уряд та за тих, хто служать у Збройний Силах. Ми нагадуємо, що їхнім священним обов’язком є керувати та охороняти. Цей обов’язок вони виконують з волі Бога – Подателя всякого блага та добрих дарів – і цей обов’язок повинен бути виконаний так, щоб всі жителі України мали спокійне і мирне життя, у всьому благочестя і святість – за що ми молимося на кожній Божественній Літургії.

Нехай Богом любива та Богом береженна Україна, продовжує розвиватися під проводом Святого Духа. Нехай вона буде фортецею Віри та Праведності, якою її бачили наші святі отці та матері – багато з яких стали мучениками та приєдналися до Свв. Володимира та Ольги у шляху, який веде до Христа – повноти нашого життя. Нехай вона буде землею справедливості, базованій на основі чесної правової системи. Нехай вона буде домом, з якого її громадяни більше не відчуватимуть необхідність тікати. Нехай вона буде зразком для всіх країн в світі, що розвиваються.

Ми молимось до Господа Бога за нашу Богом любиву та Богом бережену Україну, уряд, військо та всю людність її.

† ЮРІЙ, Митрополит

Української Православної Церкви в Канаді

† АНТОНІЙ, Митрополит

Української Православної Церкви США

Місцеблюститель Української Православної Церкви в Діаспорі

† ІОАН, Архієпископ

Української Православної Церкви в Діаспорі

† ЄРЕМІЯ, Архієпископ

Української Православної Єпархії Бразилії та Південної Америки

† ІЛАРІОН, Єпископ

Української Православної Церкви в Канаді

† АНДРІЙ, Єпископ

Української Православної Церкви в Канаді

† ДАНИЇЛ, Єпископ

Української Православної Церкви США

Свято Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа 2014/2015

Преподобним отцям, чернецтву та усім вірним Української Православної Церкви поза межами України та нашим братам і сестрам по Вірі в Україні:

Улюблені брати і сестри:

Христос Рождається!

«Не бійтеся …»

Це слова ангела до пастухів, коли він звістив їм, що для нас народився Спаситель. «Не бійся» також було привітанням ангела до Захарії, звіщаючи йому про народження Іоана Хрестителя. З таким же привітанням ангел звістив Богородиці про народження Ісуса Христа. Господь наш Ісус Христос у Своїх словах також часто говорить людям не боятися: «Страх є марним; все що потрібно – довіра.»

В цю священну Різдвяну пору у нас є багато причин щоб боятися. Жахливі події світу заставили незліченну кількість людей втікати з свої домівок залишаючи їх спустошеними. Трагедія на нашій прабатьківщині Україні, яку неможливо описати і від якої важко оговтатися, сильно потрясла нас у боротьбі зі злом.

Саме в цьому контексті ми, єпископи Церкви звертаємося до вас в цей священний Різдвяний час. У дусі Христовому ми тримаємося разом з страждаючим світом навколо нас. І це добре, що ми разом. Добрим є те, що ми чуємо слова надії в хвилини страху. Самозрозумілим є те, що ми боїмося, сумніваємося а часом навіть запитуємо себе де є Бог в такий важкий час.

У цей урочистий день славного Різдва Господа нашого і Спаса Ісуса Христа, ми шлемо наші теплі та сердечні вітання всім дітям, молоді, дорослим та людям похилого віку нашої Святої Української Православної Церкви по всьому світі. Ми молитовно хочемо, щоб ви знали, що любов і молитви ваших духовних отців перебувають з вами в час цих Різдвяних свят, коли ви разом з своїми друзями та родиною збираєтеся на спільну молитву.

Різдво Христове це свято світла. В Навечір’я Різдва, слава Господня огорнула пастухів світлим небесним сяйвом, і вони наповнилися великим страхом, коли ангел Господній звістив їм благу вістку про народження Спасителя. Бог-дитя, що народився у Вифлеємі є Словом Божим, що воплотилося, істинним світлом, яке просвічує всіх, хто народжується на цей світ.

Різдво Христове це свято миру. Так проголошували ангели з неба, коли вони звіщали

про народження Сина Божого, та співали першу Різдвяну колядку: «Слава во вишніх Різдво Христове це свято миру. Так проголошували ангели з неба, коли вони звіщали про народження Сина Божого, та співали першу Різдвяну колядку: «Слава во вишніх Богу, і мир людям на землі». Кожного Різдва, слова «Спочиває в тихім сні», що означає «спочиває в мирі» чути в наших церквах, в наших будинках та на вулицях Віфлеєму.

Різдво це свято любові. Це тайна, для якої нам потрібні широко відкриті очі та оновлене серце щоб величати Любов Божу. Його Любов заставляє нас любити своїх братів і сестер, а особливо тих, хто страждає від наслідків стихійних лих, економічної кризи, самотності, болю та немочі. Пам’ятаймо, що якщо у нас не буде любові, ми не відчуємо яким є правдиве Різдво, тому що Христос, з любові до нас, народився і віддав себе заради спасіння світу.

У ці дні року, Господь нагадує нам, що тільки ті, хто любить і має серце як у малої дитини розуміють таємницю Різдва. Ті, хто не вміє любити та відокремлює себе від інших своїм егоїзмом, Різдва ніколи правдиво не святкуватимуть ні в своєму серці, ні в житті.

Дитя – народилося для нас! Життя! Світло! Радість! Мир! Це чесноти, які ми повинні цінувати в час цієї святкової пори року. Дивлячись на це Немовля, яке лежить у дерев’яних яслах, ми бачимо страждання, які в майбутньому чекають на Нього на Хресному Древі, та жорстоке вбивство невинних дітей нашого часу сучасними царями Іродами, щоб заспокоїти своє самолюбство.

Наше життя складається з добра і зла, радості і смутку, надії і відчаю, щастя і болю. Дивлячись з благоговінням на це Дитя-Христа, задумаймося над смертю усіх тих дітей, які ніколи не отримали можливості жити! Це Дитя заставляє нас припасти на коліна з поклонінням, молитвою, похвалою та подякою; убиті діти нашого часу змушують нас сумніватися над цінностями модерного світу, де вибір однієї людини може забрати життя іншої людини!

Різдво/Різдвяні свята є порою радості та подяки за усі благословення у нашому житті. Це також час, бути доброзичливим до тих, хто не є настільки благословенним як ми – щоб життя кожного зокрема та усіх разом могло розвиватися і підтримуватися – і ми разом могли б звернутися до Сотворителя Життя з щирою подякою. Нехай ваші молитви та добрі діла для тих, хто потребує в це Різдво приведе вас до ближчого розуміння з Христом!

Всечесні отці та дорогі брати і сестри у Христі, ми шлемо Вам щирі вітання з нагоди Різдва Христового, і ми молимося, щоб світло першого Різдва світило на вас і ваших ближніх. Ми молимося, щоб Христос обдарував Вас глибокою вірою та довготривалою радістю цінування безмежної любові Божої до вас та ваших рідних.

Радісного та благословенного вам Різдва Христового та Нового 2015 року Божого!

† ЮРІЙ, Митрополит

Української Православної Церкви Канади

† АНТОНІЙ, Митрополит

Української Православної Церкви США

Місцеблюститель Української Православної Церкви в Діаспорі

† ІОАН, Архиєпископ

Української Православної Церкви в Діаспорі

† ЄРЕМІЯ, Архиєпископ

Української Православної Єпархії Бразилії та Південної Америки

† ІЛАРІОН, Єпископ

Української Православної Церкви Канади

† АНДРІЙ, Єпископ

Української Православної Церкви Канади

† ДАНИЇЛ, Єпископ

Української Православної Церкви США

Постійна Конференція

Українських Православних Єпископів поза межами України

Свято Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа 2013/2014

Преподобним отцям, монашеству та усім вірним Української Православної Церкви поза межами України та нашим братам і сестрам по Вірі в Україні:
Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними! (Ісаї 9:1)

Давним-давно, ці слова були донесені до людей, які жили у тривозі, страху та відчаї, людей позбавлених упевненості, безпеки та присутності Божої. Ми чуємо ці слова на початку Різдва, забуваючи про те, що вперше вони пролунали сотні років перед тим, коли ми почали святкувати Різдво. По цілому світі людство і досі не усвідомлює цієї очевидної та діючої Божої істини.

Різдво Господа нашого Ісуса Христа, або як ми ще називаємо – Різдвяні свята – знову наближається! Знову настала ця пора року, а з нею і радісні хвилини. Але насправді, що таке є Різдво? Чи це подарунки під ялинкою, різдвяні світла у вікнах, привітальні листівки, вечері з родиною та друзями, сніг на подвір’ї, чи привітання «Веселих свят» тих, хто на вулиці проходить повз нас? Для багатьох людей Різдвяний Піст є часом смутку, тому що вони не мають необхідних коштів для того, щоб купити подарунки для своїх дітей, родичів та друзів. Багато з людей сумують у Різдвяний час коли вони згадують про своїх близьких, які не можуть приїхати додому та святкувати разом з ними. Вечеря на День Подяки для декого на жаль залишається тільки мрією, а не реальністю.

Одночасно, Різдвяний Піст може бути порою великої радості, особливо якщо ми будемо пам’ятати що через нього Бог показує Свою Любов до нас. Це може бути час зцілення та відновлення сили. Різдвяні свята – це коли ми святкуємо різдво Дитяти Ісуса. Бог послав Свого Сина, Ісуса Христа, на землю щоб Він воплотився (прийняв тіло) – став одним з нас. Його різдво принесло велику радість цьому світу. Пастухи, мудреці та ангели з радістю розділили веселу новину. Вони знали, що це було незвичайне дитя. Пророки говорили про Його прихід на протязі тисяч років. Зірка сяяла у Вифлеємі, щоб показати дорогу тим, хто шукали це незвичайне дитя.

Різдво також є часом для роздумів. Що є такого особливого у Різдвяних святах, що вони збирають людей разом? Чому ми ідемо до нашої бабусі, родичів або друзів додому на велику вечерю та обмінюємося подарунками? Чому ми ідемо на різдвяні забави де є люди, яких ми навіть не знаємо? Не залежно від причини, ми повинні задуматися над фактом, що ніхто на Різдвяні свята не хоче бути на самоті. Різдвяні свята перетворилися на час коли ми роздаємо подарунки, які є знаком любові та дружби між людьми. Але роздавання та очікування подарунків може вийти поза рамки дозволеного. Бажання одягатися у найстильніший одяг, бажання мати найновішу новинку технології може стати важливішим за дружбу, яку подарунок символізує собою. Часто люди судять дружбу по вартості подарунка, а не по добрих рисах характеру особи, яка дарує подарунок – що є дуже небезпечною стежиною, – стежиною, яка може привести то розірвання дружби та самотності, чого ніхто з нас не хоче.

Ісус Христос як Спаситель приходить для всіх, а не тільки для вибраних людей. Його Різдво є знаком Божої любові та турботи про нас, і того, що ми є Його та один одного. Звістка про Його Різдво вперше була проголошена пастухам – людям найнижчого класу суспільства, яким часто не довіряли. Ангели проголосили: «Слава у вишніх Богу, і на землі мир, між людьми благовоління» закликаючи незнайомих стати друзями а ворогам помиритися. На шляху до дружби та визнання спільності як людство, ми знаходимо волю, яка дає нам змогу жити дружньо один з одним та поважати кожного зокрема.

Наш Спаситель вчить нас, що милосердя, прощення, радість, мир та справедливість насправді існують, а не є тільки мріями. Вони є дійсними, тому що Христос, який народився у Вифлеємі є правдивим уособленням милосердя, прощення, радості, миру та справедливості. Це є справжні різдвяні подарунки, щиро дані нам Тим, Кого різдво ми смиренно та з радістю святкуємо. Ми молимось за Вас, за Ваші родини, за Ваші парафіяльні громади та за цілий світ, щоб ці подарунки були прийняті Вами з чистими серцем, розумом та душею, та щоб Ви швидко розгорнули їх і почали ділитися ними з іншими – можливо навіть з тими, кого Ви не знаєте – щоб вони також для себе могли зрозуміти що воно в дійсності означає бути «вдома на Різдвяні свята». Неймовірною річчю є те, що коли ми ділимося цими дарами, вони примножуються швидше ніж ми встигаємо їх роздавати.

В святий день Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, коли Ви будете в дорозі на Різдвяну вечерю, або до своїх родичів та друзів, або щоб обмінятися подарунками чи просто, щоб занести подячні молитви до Бога у церкві, моліться за всіх, кого Ви зустрінете по дорозі. Подумайте, як вони завдяки Вашій молитві, можливо прийдуть до пізнання того, в що Ви вже вірите: що Бог, через любов Ісуса Христа, перебуває разом з нами у наших домівках, а не у мріях. Отож, жиймо кожен день тримаючись цієї істини до кінця нашого життя.

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!

Різдво Христове 2013/2014

З Архиєрейськими Благословеннями,

+ЮРІЙ, Митрополит Української Православної Церкви Канади

+АНТОНІЙ, Митрополит Української Православної Церкви США, Місцеблюститель Української Православної Церкви в Діаспорі

+ІOAH, Архиєпископ Української Православної Церкви в Діаспорі

+ЄРЕМІЯ, Архиєпископ Української Православної Єпархії Бразилії та Південної Америки

+ІЛАРІОН, Єпископ Української Православної Церкви Канади

+АНДРІЙ, Єпископ  Української Православної Церкви Канади

+ДАНИЇЛ, Єпископ Української Православної Церкви США