Преподобним отцям, монашеству та усім вірним Української Православної Церкви поза межами України та нашим братам і сестрам у Христі в Україні,

 ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! - СЛАВІМО ЙОГО!

 «Слава во вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!» -

Св. Луки 2:14

 З цим проголошенням ангел звістив пастухам радісну новину про народженняХриста.Як можна описати події цієї чудесної ночі у Вифлеємі? Уявляємо – тиха, прекрасна ніч, що розстелила над Вифлеємом зоряне небо. Не так далеко печера-стайня. На полі на пагорбах неподалік міста тихо паслися стадо овець. Дрімали навколо вогню пастухи. І от, несподівано, блискучою зіркою запалало небо. А світло росте, все ясніше палає, і ті пастухи вже бачать хори небесних ангелів, і чують їх солодкий спів першої колядки. Пастухи бачать Ангела Вісника і чують: “Я благовіщу вам радість велику, яка буде всім людям. Бо нині у місті Давидовому народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь. І ось вам знамення: ви знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах” (Лк. 2:10-13).

І як вже відгукнулися пастухина цей виклик ангелів? Як і учні обрані Ісусом пастухикинули все, зігнали вівців, та поспішили поклонитися Народженому Сину Богові (Лк. 2:13-20). Різдвяна Зірка ввела їх до скромних ясел в печеру, де пастухи побачили, що завершилася тайна: Втілення Слова Божого. У своїй проповіді на Різдво, Св. Іоан Золотоуст описує цю Вифлеємську ніч так: «Вифлеєм в цей день нагадує рай; від зірок чути ангельський спів; а замість сонця, огортає в собі з кожної сторони, Сонце справедливості».

Князь Миру зійшов на землю – добровільно, зі смиренністю, зі скромністю, і безпретензій. Він народився від Пресвятої Діви Марії в печері-стайні в провінційному містечку Вифлеємі. Фактично людей майже не було, щоб свідчити цього небесногочуда. Тільки пастухи і волхви, іноземці зі сходу, першими сприймали виклик Зірки ішанували новонародженого Христа-Немовля. У своєму Різдвяному посланні Св.Григорій Богослов пояснює їх присутність так, «Але повернемося до теми про справжню радість, яку ангели проголошують пастухам, яку небеса виголошуютьволхвам, яку дух пророцтва сповіщає через багаторізних пророкувань, щоби волхвистали вісниками благодаті».

Як і жінки-мироносці і солдати були першими свідками Воскреслого Христа на Світле Воскресіння Господнього, так само і при Його народженні  іноземці тапастухи були першими свідками. Втілення аби дати свідчення про це чудо. І вони поспішили зробити це без вагань. І пастухи і волхви відразу ж відчули у своїх серцяхглибокий зміст народження Сина Божого. Чи ми також слідуємо в Різдвяні святапастухів і волхвів? Відкладімо ми наші щоденні турботи, щоб поспішати слідуватиРіздвяну Зірку до її вершини – народження Господа Ісуса Христа.

Що означає, що Син Божий став людиною у Вифлеємі? Для прославлення цього свята, і Церква наша і наш Український нарід віками створили особливі різдвяні традиції й звичаї, які є глибокі змістом. Ми оспівуємо подію і сутність цього свята в наших прекрасних колядах. Ми чуємо на Різдвяних Богослуженнях, що через пророків протягом довгих літ, Бог заздалегідь готував людство до прийняття Сина Божого, Хто народиться від Діви й Духа Святого, і переможе силу зла в житті людей. Він подолає самого носія цього зла – диявола. Він звільнить людей з-під його влади. Син Божий зійшов на землю і став людиною, щоб знищити гріх і смерть у людській природі, і привести людей до Божого прощення, Божого змилування, Божої благодаті. Його ученням, Його власним прикладом, Син Божий започаткував у житті людей, нову добу. Це – доба наростаючого в силі добра. Це є значення цього великого свята.

Бог зробив все, що потрібно для нашого спасіння. Однак, не так з людьми. Господь спасає нас Своєю благодаттю, Своєю милістю, але за нашою участю. Тайна Втілення Слова Божого сприймається і пізнається тільки вірою. Далеко не все людство прийняло цілим серцем Христа. Є чимало людей в світі, які досі не вірять у Втіленні Сина Божого, і тих, які не розуміють суть події Різдва – початок нашого спасіння, що це не тільки час для розважальних заходів, обмін дарунками або відпочинку за кордоном. Від подій Вифлеємських відвертають нашу увагу світські турботи – Різдвяні покупки, офісні вечірки, шкільні вистави та святкові приготування. Це дуже просто втягати нас у різні заходи, відволікаючи нас від духовної підготовки до Йогонародження, та значення нам цього свята. Бог дав людям вільну волю. Вони самі мають прийти до Христа та йти за Ним. Господь досі кличе нас до цього, стукаючи в двері нашого серця. Він чекає, щоб ми почули Його голос і відчинили двері, і будемо вечеряти з Ним, і Він з нами (Одкр. 3:20).

Народи землі і тепер думають, що вони можуть обійтися без Христа. Деякі з них поклоняються Христові, але життям хочуть урядовувати без Христа. Без Христа світбуде продовжувати зазнавати заворушення, війни, насильство і руйнування. І це є світ, який ми бачимо сьогодні, ‒ потрясіння, війни, розбрат, гоніння християн,нестримний секуляризм, та байдужість до духовного життя. Син Божий втілився і став людиною, щоб принести мир в якості пастирської відповіді на ці сучасні гріхи і людські страждання. Мир наступить тільки тоді, коли серце віддано Христові, якщо ми будемо слухати Його учення і жити по ньому, прославляючи Господа – тоді це буде означати, що ми гідно зустріли Христа Народженого, і подобаючи відсвяткували Його Різдво. Якщо серед людей пануватиме добра воля, а не зла, і якщо існує любов і милосердя до своїх ближніх, тоді ми зрозуміємо, що любов – це той дорогоцінний клад, який ми несемо у вічність. Христос нас всіх веде іншою дорогою, яка веде до перетворення людства. Ось для чого Син Божий втілився.

Світло народження Ісусу Христа світить знову на нас. Cвітло Різдвяної Зірки кличе нас і веде нас приготувати наші тіла і душі сорокоденним постом. Славимо Його не тільки устами, а всім нашим життям. Коли сідаємо з родиною за святковим столом під час Різдвяних свят, ми щиро молимося, щоб і ми побачили Світло Світу, як іпастухиі волхви у Вифлеємській ночі, і щоб і ми також стали “вісниками благодаті”. Це Світло Божої Правди й Любові. Ангели прославляли: “Слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!” (Лк. 2:14). Наступає Новий 2016-ий Рік. Вступаємо у новий рік з наміром жити гідно Богові. Тоді мир буде насправді на землі,і доброта та любов Бога сходитиме нанас.

В цей Різдвяний час звертаємося з особливим проханням до наших священнослужителів і віруючих молитися за братів і сестер у Христі в Україні, які переживають один з важчих періодів історії країни, і також молитися за братів-християн на Близькому Сході, які страждають від жорстокого переслідування і вимушені втікати з історичних християнських земель.

 Радісного та благословенного вам  Різдва Христового та Нового 2016 року Божого у Христі!

 З молитвами та архиєрейськими благословеннями,

 † ЮРІЙ,

Митрополит, Української Православної Церкви в Канаді

 † АНТОНІЙ,

Митрополит Української Православної Церкви в США
Митрополит Української Православної Церкви в Діяспорі

 † ІОАН,

Архиєпископ Української Православної Церкви в Діяспорі

 † ЄРЕМІЯ,

Архиєпископ Української Православної Єпархії Бразилії та Південної Америки

† ІЛАРІОН,
Єпископ Української Православної Церкви в Канаді

 † АНДРІЙ,

Єпископ Української Православної Церкви в Канаді

 † ДАНИЇЛ,

Єпископ Української Православної Церкви в США

Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву, та всім дітям Української Православної Церкви в Діяспорі і в Україні

«Величаємо тебе, святий

рівноапостольний Великий Княже

Володимире, і шануємо святу пам’ять

твою, бо ти ідолів знищив і всю землю

нашу святим хрещенням просвітив».

Високопреподобні і преподобні отці! Дорогі брати і сестри!

З ласки Божої цього року ми урочисто відзначаємо величну подію  в житті українського народу, яка містить в собі глибинний зміст духовного та історичного  покликання наших нащадків. Такою історичною подією є відзначення 1025-ліття Хрещення Київської Русі-України.

Коли ми заглибимось в історію минулого, то зможемо побачити, що християнська віра не була чимось новим і чужим для нашого українського народу. Бо вже в першому столітті нашої ери, Євангеліє Христове було проповідане в наших землях Святим Апостолом Андрієм Первозванним. Перебуваючи на Київсьих горах, Апостол прорік:«На цих горах засяє благодать Божа, тут буде велике місто, і Господь воздвигне багато церков». Не випадково Київ пізніше став центром християнства серед східніх слов’ян.

З берегів Дніпра Православна віра розповсюдилась по свій Київській Русі. З історичних джерел ми знаємо, що вже за часів Князя Ігоря  Православна віра ширилась на теренах наших земель, і вже в той час християни побудували в Києві свою церкву Св. Пророка Ілії.

Велику роль в розповсюдженні християнства відіграла Свята Рівноапостольна Княгиня Ольга. Вона перша християнка на великокняжому престолі Києва і перша просвітителька й учителька християнської віри в Київській Русі-Україні. Її хрещення у Константинополі, створило широкий шлях до християнізації нашої держави.  Немає сумніву, що Княгиня Ольга, ставши християнкою, хотіла, щоб і її народ прийняв Христову віру, однак вона не наважилась  приступити до загального хрещення своїх підданих. Але своїм особистим прикладом християнського життя, високим моральним авторитетом і мудрість Св. Ольга сприяла тому, щоб християнство  поширювалось на землях Святої Русі. Це сильно вплинуло на народ та на її внука Князя Володимира.

Ставши володарем Київської Держави, Св. Володимир Великий відзначався як жорстокий войовничий управитель. Але вдивляючись в розвиток інших християнських держав, він поступово змінював свої поганські погляди на християнські. Свята Православна Церква порівнює Князя Володимира з Апостолом Павлом «…щоб пізнати Православну віру, знайшов ти неоцінену перлину – Христа, що обрав тебе, як другого Павла, і змив у святій купелі сліпоту душевну і тілесну…» Саме благодать Божа, а не щось інше, спонукала

Рівноапостольного Князя Володимира  привести свій народ до правдивого Бога. В обговоренні, яку віру прийняти, літописець записав  –  «Що наших предків особливо вразила краса і величність віри Православної». Посли Св. Володимира так були вражені величністю Богослуження в соборі Св. Софії в Константинополі, “що не знали, чи вони на небі, чи на землі, але відчували, що тут Бог з людьми перебуває».

Наближався день хрещення  Володимира Великого.  Коли  князь увійшов у купіль і Єпископ Михаїл охрестив його, то з очей Володимира  впала темрява і він прозрів та радісно закликав: «Нині пізнав я правдивого Бога! Справді великий Бог християнський!» Охрестившись у віру Православну,  він сам пильно дбав про поширення християнства у своїй державі…  Також за прикладом Князя Володимира Великого в 988 році було хрещенно всіх мешканців Києва. Про це свідчить Митрополит Київський Іларіон: «Він наказав по всій своїй землі хреститися в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, щоб усі стали християнами і ні один чоловік не противився його повелінню». 

Православна Церква називає Святого Князя Володимира рівноапостольним. А це означає, що у своїй ревності і в проповідуванні Христового Євангелія він рівнявся святим апостолам.

Дорогі брати і сестри!

Тримаймося і ми Святої Православної віри, яку передав нам  Св.  Володимир Великий. “Пам’ятайте наставників ваших, котрі проповідували вам слово Боже, і наслідуйте віру їх” (Євр.  13:7). Нехай за  молитвами нашого Просвітителя Святого Князя Володимира Великого Всемилостивий Господь зміцнює нас у Святій Вірі Православній, допоможе нам подолати всі життєві труднощі, щоб ми могли бути достойними і вірними дітьми своєї рідної Української Православної  Церкви і рідної України. Завдяки його мудрому провидінню, Україна з вірою в Христа пройшла через усі віки.  З  тією ж вірою Україна переможе усі незгоди і залишеться нескореною і вірною прикладу свого великого апостола і Хрестителя Святого Князя Володимира,  “бо він наш апостол, він наш хреститель, він славний Божий наш обновитель”.

Святий Рівноапостольний і Великий Князю Володимире – Хрестителю Русі-України, моли Бога за нас грішних і за весь Український народ  у  рідних землях і у Діяспорі перебуваючий.

З архипастирським благословенням, 

† ЮРІЙ, Митрополит Української Православної Церкви в Канаді

† АНТОНІЙ, Митрополит Української Православної Церкви в США, Місцеблюститель Української Православної Церкви в Діяспорі

† ІОАН, Архиєпископ Української Православної Церкви в Діяспорі

†  ЄРЕМІЯ, Архиєпископ Української Православної Єпархії Бразилії та Південної Америки

† ІЛАРІОН, Єпископ Української Православної Церкви в Канаді

† АНДРІЙ, Єпископ Української Православної Церкви в Канаді

† ДАНИЇЛ, Єпископ Української Православної Церкви в США

]]> http://kyiv-pravosl.info/2013/07/08/poslannya-postijnoji-konferentsiji-ukrajinskyh-pravoslavnyh-epyskopiv-poza-mezhamy-ukrajiny-z-nahody-1025-littya-hreschennya-kyjivskoji-rusi-ukrajiny/feed/ 0