Натомість, судячи з наявної інформації, прогресивних нововведень в нагородній справі Церкви наразі не помічено.

Отож, як вартувало діяти? Спробуємо, так би мовити, пофантазувати.

Крок 1 – Концепція.

На жаль в нашій країні про такі речі не турбуються. Натомість концепція це, без перебільшення, основа для будь-якої серйозної роботи.

Для розробки концепції створюється комісія або робоча група.

Очікуваний результат: документ, затверджений встановленим порядком. Останній момент принципово важливий – в іншому випадку важко втриматися від спокуси все переграти.

Під час підготовки концепції уважно вивчається досвід інших помісних церков і церков, які діяли (діють) в Україні.

На які питання дає відповідь концепція?

а) Види нагород.

б) Кількість нагород у кожному виді.

в) Функції кожної нагороди, кількість ступенів.

Що таке «види нагород»? Це ордени, хрести, медалі, грамоти тощо. Не обов’язково мати всі види, які існують у світі. Можна обійтися, скажімо, медалями й грамотами, а можна придумати звання “Герой ПЦУ”.

Ще один важливий момент: бажано, щоб кількість нагород вищого виду була меншою, ніж кількість нагород нижчого виду. Наприклад, якщо є ордени й медалі, то кількість орденів має бути значно меншою. Інакше їхній престиж впаде. В ідеалі система нагород являє собою піраміду.

Під час побудови “піраміди” першорядне значення належить функціям нагород. Як не прикро, але наших людей більше цікавлять ефектні назви й картинки. Придумали назву, намалювали значок, а потім пхають несамовито – байдуже, що той значок потрібен як корові сідло.

Якщо ж говорити про конкретику то, на наш погляд, один орден для ПЦУ – замало, а п’ять – забагато. Цілком можливо обійтися двома:

- вищий орден для відзначення за визначні заслуги перед Церквою, він же «протокольна» нагорода для предстоятелів інших помісних церков і глав держав. Такий орден може бути як в одному ступені, так і кількох.

- орден за видатні заслуги в різних сферах церковного життя. Ось його якраз бажано зробити багатоступеневим, краще п’яти ступенів і більше. Громадян України можна нагороджувати послідовно – від нижчого ступеня до вищого, а іноземців – залежно від місця в ієрархії. Останній момент стосується, насамперед, міжнародної діяльності.

Натомість медалей може бути багато. Адже вони призначені як для нагородження за конкретні заслуги, так і на згадку про ювілеї чи події. Якщо необхідно, можливим є заснування медалей для представників окремих галузей чи сфер діяльності (лікарі, вчителі, науковці, військові, волонтери). Медалі також можуть ділитися на ступені.

Виглядає бажаним передбачити, що нагородження орденом можливе лише за наявності хоча б однієї медалі. Виняток може бути зроблено для іноземців з міркувань протоколу.

Крок 2 – Заснування нагород, затвердження їхніх назв і нагородних дефініцій.

Нагородна дефініція у стислому вигляді дає відповідь на питання кого і за що нагороджуватимуть.

Крок 3 – Визначення зовнішнього вигляду нагород.

Для цього, крім затверджених назв й нагородних дефініцій, необхідно визначити загальні підходи до розмірів, матеріалів, способу кріплення, наявності замінників для щоденного носіння тощо. Це свого роду технічне завдання для розробників. В іншому разі люди просто не будуть розуміти, що від них хочуть. Як то кажуть, “нема ТЗ – результат ХЗ”.

В умовах декларованої відкритості, краще за все оголосити  всеукраїнський відкритий конкурс (конкурси). Це дасть можливість отримати дійсно цікаві ідеї. Важливо, щоб цей конкурс був конкурсом саме ескізів, а не виробничих можливостей. Для визначення переможців створюється комісія (комісії), члени якої не можуть брати участь у конкурсі чи консультувати учасників. Звісно, конкурс може бути і закритим – головне, щоб розробку не монополізувала одна особа чи група осіб.

Крок 4 – Розробка статутів (положень) і загального порядку представлення, вручення й позбавлення нагород.

Статут (для ордена) й Положення (для інших нагород) конкретизує нагородну дефініцію, містить опис нагороди, порядок її носіння і т.п. До Статутів (Положень) додаються малюнки нагород.

Наостанок пару слів про єпархіальні відзнаки. Тут теж бажано встановити певні рамки. Скажімо, в єпархії засновується одна відзнака (в одному ступені чи кількох), а також їй надається право встановлювати ювілейні та пам’ятні медалі.

Чмир М.В., кандидат історичних наук, головний редактор журналу «COLLECTSION»