Але разом з тим, Господь не приховує і того, що і їх, і взагалі всіх християн, чекає така ж доля, як і Його – їх Божественного Учителя: Пам’ятайте слово, яке Я сказав вам: «Пам’ятайте слово, яке Я сказав вам: раб не більший за господаря свого. Якщо Мене гнали, то гнатимуть і вас; якщо Мого слова дотримувались, будуть дотримуватись і вашого. Якщо світ вас ненавидить, знай­те, що Мене перше, ніж вас, зненавидів. Якби ви були від світу, то світ любив би своє; а оскільки ви не від світу, але Я обрав вас від світу, тому ненавидить вас світ» (Ін. 15:20, 18 і 19).

І знову, бачачи їх скорботними, Господь утішає їх: «У світі будете мати скорботу; але будьте відважні: Я переміг світ. І вблагаю Отця, і дасть вам іншого Утішителя, щоб із вами повік перебував, і Сам Я буду з вами до кінця віку. Світ залишу вам, мир Мій даю вам … Хай не тривожиться серце ваше і не лякається» (пор.: Ін. 16: 33; 14:16; пор.: Мт. 28:20; Ін. 14:27).

Господь просить своїх учнів, щоб вони перебували в Ньому і виконували Його заповіді, бо без Нього вони не можуть творити нічого: «Перебувайте в Мені, і Я у вас. Як гілка не може приносити плоду сама від себе, якщо не буде на лозі, так і ви, якщо не будете в Мені. Якщо перебуватимете в Мені, і слова Мої у вас будуть, то, чого б ви не захотіли, просіть, і буде вам. Я йду приготувати місце вам. І … прийду знову» (Ін. 15:4, 7; 14:2, 3).

Господь утішає їх, відкриваючи, що за скорботами піде радість, що їм уготована нагорода в Майбутньому Царстві. І оскільки учнів Його цікавило питання, яким буде Пришестя Господа на землю, то Спаситель сповіщає їм ту Божественну істину, що в кінці світу Він прийде зі славою великою судити живих і мертвих і всіх віруючих в Нього, хто щиро і з покаянням до кінця життя своєї стояв, також сподобіть їх Царства Свого, а невіруючих або тих, хто відкидає Його, також без покаяння до кінця життя стояв, засудить на муку.

«Коли це буде?» (Мт. 24:3) – запитували учні. Але Господь відповів їм, що про день той й годину не знає ніхто, ні ангели небесні, а тільки Отець Мій один (Мт. 24:36). Таким чином, Святе Письмо зберігає в глибокій таємниці і не відкриває нам виразно час Другого пришестя для того, щоб ми завжди дотримували себе в чистоті і непорочності, і повсякчас готові були зустріти Господа.

Тому-то Господь і застерігає учнів: «Тож пильнуйте, бо не знаєте, в яку годину Господь ваш прийде. Але як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Людського: їли, пили, женилися, виходили заміж, до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу, і прийшов потоп і погубив усіх. Так буде і в той день, коли Син Людський з’явиться. Тож пильнуйте» (Мт. 24:42; пор .: Лк. 17: 26 і 27, 30; Мт. 25:13).

У наш час, більш, ніж коли-небудь, потрібно пам’ятати це застереження, бо тепер особливо багато дрімаючих і сплячих. Душевний сон – це не тілесний сон, що зміцнює організм, а навпаки, сон нездоровий, хвороблива сплячка, в якій люди ганяються за суєтою і думають, що вони живуть справжнім життям, забуваючи про душу, про Бога і про Майбутнє Вічне Життя. Для того, щоб глибше вкоренити в нас почуття небезпеки, необхідності неспання і пробудити нашу совість від духовної дрімоти, Господь розповів притчу про десять дів, яку ми чули в сьогоднішньому євангельському читанні.

Ця притча навчає нас тому, щоб, прийнявши віру, ми супроводжували її добрими справами, якими тільки і може підтримуватися наше духовне життя. Нерозумні діви, що вийшли назустріч Нареченому, не приготовили для своїх світильників олію добрих справ. Мудрі ж разом зі світильниками запаслися і добрими справами, щоб гідно зустріти Жениха. Так і наше життя має бути завжди підготованим до зустрічі з Господом, а для цього на всьому його протязі повинні ми невпинно дбати про придбання і збереження живої віри і палкої любові до Бога, Джерела любові, і до ближніх.

Турботи віку цього затьмарюють саму істотну турботу і мету нашого життя – осяяння світлом Христовим, його спасіння і приготовлені до Вічного Царства. Будемо завжди тверезі, щоб увійти в Небесний чертог з мудрими дівами і сподобитися від Господа вічних благ. Амінь.

Архімандрит Кирил (Павлов)

Переклад українською мовою – «Київське Православ’я»