Андрій, раніше інших апостолів пішов за Господом, і за це отримав найменування Первозванного. Він перебував з Христом протягом всього періоду Його суспільного служіння. Після Воскресіння Спасителя апостол Андрій разом з іншими учнями удостоювався зустрічей з Ним і був присутній на Елеонській горі, коли Господь, благословивши їх, піднісся на Небо.

Перша згадка про апостола Андрія — в Євангелії від Марка 1,16-20, де описано покликання його разом із братом Симоном, після вилову риби у Галилейському озері. Разом з Петром, Яковом та Іоанном він був свідком однієї з перших месіанських проповідей Господа Ісуса Христа у синагозі, а також перших проявів Його месіанської сили.

Апостол Андрій був родом з Галілеї. Ця північна частина Святої Землі відрізнялася родючістю і живописністю, а жителі її – добродушністю і гостинністю. Галілеяни легко уживалися з греками, що в множині населяли їх країну, багато хто говорив по-грецьки і навіть мали грецькі імена. Тому й ім’я Андрій, як вже було сказано грецьке і в перекладі означає «мужній».

Велика прихильність стародавніх християн до апостола Андрія зберегла в переказах для нащадків його зовнішній вигляд: він був великого зросту, трохи згорблений, ніс мав орлиний, очі випромінювали благодать, брови, волосся і бороду мав густі.

Коли Іоанн Хреститель почав проповідувати на берегах Йордану, Андрій разом з Іоанном Зеведєєвим (що походив з ним з одного міста – Вифсаїди) пішов за пророком, сподіваючись в його вченні знайти відповідь на свої духовні питання. Багато хто почав думати, що може бути Іоанн Хреститель і є очікуваний Месія, але він пояснив людям, що він не Месія, а посланий тільки приготувати Йому шлях. У той час Господь Ісус Христос прийшов до Іоанна Хрестителя на Йордан для хрещення, і той, указуючи на Нього, сказав своїм учням: «Ось Агнець Божий, Який бере на себе гріхи світу». Почувши це, Андрій з Іоанном пішли за Ісусом. Господь, побачивши їх, запитав: «Що вам потрібно?» Вони сказали: «Равві (Вчителю), де Ти живеш?» – «Підіть і побачите», – відповів Ісус, і з того часу вони стали Його учнями. Цього ж дня апостол Андрій пішов до свого брата Симона Петра і сказав йому: «Ми знайшли Месію». Так Петро приєднався до учнів Христових.

Проте апостоли не відразу цілком присвятили себе апостольському служінню. З Євангелія ми знаємо, що брати Андрій і Симон Петро, і брати Іоанн і Яків повинні були на якийсь час повернутися до своїх сімей і зайнятися своєю звичайною роботою – рибальством. Декілька місяців опісля, Господь проходячи біля Галілейського озера і побачивши їх за ловлею риби, сказав: «Йдіть за Мною і Я зроблю вас ловцями людей» (Мф.4,18-19). Тоді вони залишили свої човни і сіті, і з того дня стали невідступними учнями Христовими.

Андрій займає почесне місце серед 12 Апостолів. Христос дав апостолам владу над нечистими духами, щоб вони їх виганяли, щоб оздоровлювали всіляку недугу та неміч всіляку (Мф.10,1). Поміж чотирьох учнів Господа Андрій удостоєний Його довіри слухати Його пророцтво про майбутню долю Церкви і світу (Мк.13,3-5).

Після зішестя Святого Духа апостоли кинули жереб, кому в яку країну йти для проповіді Євангелія. Святому Андрію дісталися країни, що лежать уздовж узбережжя Чорного моря, північна частина Балканського півострова і Скіфія. На своєму шляху Первозванний апостол зазнав багато печалей і мук від язичників: його виганяли з міст, били. У Синопі його побили камінням, але, залишившись неушкодженим, вірний учень Христа невпинно ніс людям проповідь про Спасителя. За молитвами апостола, Господь здійснював чудеса. Працями святого апостола Андрія виникали християнські Церкви, яким він ставив єпископів і священство.

Згідно з переказами, апостол Андрій проповідував на Таврійському півострові, потім по Дніпру піднявся на північ і дійшов до місця, де стоїть тепер славне місто Київ. Тут він зупинявся біля Київських гір на нічліг. Вставши вранці, він сказав тим, що були з ним: «Бачите гори ці? На цих горах засяє благодать Божа, буде велике місто, і Бог спорудить багато церков». Апостол піднявся на гори, благословив їх і поставив хрест.

Останнім містом, куди прийшов Первозванний апостол і де йому судилося прийняти мученицьку кончину, було місто Патри, розташоване біля Корінфської затоки. Тут він зцілив від недуг багато людей. Серед зцілених була і шляхетна Максиміла, яка від щирого серця увірувала в Христа і стала ученицею апостола. Оскільки багато жителів Патри увірували в Христа, місцевий правитель Егеат запалав ненавистю проти апостола Андрія і засудив Його до розп’яття на хресті. Апостол, анітрохи не злякавшись вироку, натхнений, розкрив перед присутніми духовну силу і значення хресних страждань Спасителя.

Правитель Егеат не повірив проповіді апостола, назвавши його вчення божевіллям. Потім він велів розіпнути апостола так, щоб він якомога довше страждав. Святого Андрія прив’язали до хреста на зразок букви X, не вбиваючи цвяхів у його руки і ноги, щоб не викликати швидкої смерті. Несправедливий вирок Егеата викликав в народі обурення, проте цей вирок залишився в силі.

Висячи на хресті, апостол Андрій невпинно молився. Перед розлученням його душі з тілом небесне світло осяяло хрест Андрія, і в його блиску, апостол відійшов у вічне Царство Боже. Мученицька смерть апостола Андрія Первозванного відбулася близько 62 року після Різдва Христового. Максиміла зняла з хреста тіло Апостола і з честю поховала його.

Так само, як західні християни з особливою довірою звертаються до Апостола Петра, котрому вони приписують заснування Церкви Римської, східні християни з особливою любов’ю вшановують Андрія Первозванного, який обійшов кордони Православної Церкви.

30листопада / 13 грудня в Константинополі патріарх з 12 архієреями служить урочисту літургію, яка буває чотири рази на рік: на Пасху, Різдво Христове, на П’ятидесятницю і – на Андрія.

В нас в Україні дуже велично і благоговійно вшановують пам’ять святого апостола Андрія Первозванного, оскільки він вважається основоположником Української Церкви. Саме його святі проповіді лунали тут до наших пращурів, і закликали вірити у Ісуса Христа. Тому в день пам’яті Андрія Первозванного дорогі брати і сестри разом із всією Церквою прославляймо його: «Тебе, Первозванного, знайшов Христос, як найкращого тайнослужителя, Андрію Славний, що повеління Його щиро по всьому світу проповідував, облітаючи, як на крилах, просвітив громади народів і сподобив нашу землю своїм завітанням і благовістям Христовим, ублагай Господа, щоб подав нам велику ласку». (сідален утрені свята).

свящ. Іван Голуб. викладач ЛПБА УПЦ КП

КОНДАК

Первозванного апостола Христового, святого Євангелія проповідника, Руської землі богонатхненного просвітителя Андрія преславного піснями похвалимо, стоячи на вершині пагорба, де Хрест поставила правиця його, і йому, як послідовнику в Церкві верховному, що слідом за собою вказав їй путь до Христа, з розчуленням взиваємо:

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Первозванний.

ІКОС 1

Ангелом благовісником Агнця Христа, що взяв гріхи світу, був ти, Андрію апостоле, і з Ним повіки перебуваєш на небесах; звідтіля і почуй спів, що приноситься тобі в храмі твоєму, на місці, де стояли ноги твої, і, як багатий благодаттю Божою, подай нам слово благе, щоб так взивати до тебе:

Радуйся, деннице, що від міста Віфсаїди нам засяяла; радуйся, рівночесний брате верховного Петра.

Радуйся, ученику великого Предтечі Христового; радуйся, бо раніше за інших апостолів покликаний ти до апостольського служіння Самим Господом.

Радуйся, бо і до інших з радістю звернувся ти: «Прийдіть, знайшли бажаного Месію»; радуйся, бо ти нас до Нього приводиш.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Первозванний.

КОНДАК 2

Учителю, де живеш? — запитав ти, Андрію, Спаса душ наших, і, з Ним пробувши день один, ти полюбив на всі дні життя твого знайденого тобою Месію, і брата твого старшого привів ти до Нього. Тому і нас, як молодших братів твоїх, до Нього ж не переставай закликати, щоб і ми, слідуючи стопами твоїми, співали Богу: алилуя.

ІКОС 2

Бачачи в тобі, святий Андрію, віри і любові полум’я, Господь знову зустрів тебе на озері Генісаретському як рибалку, разом з братом твоїм, коли вкидали ви сіті в глибину, і сказав вам: «Ідіть за Мною, і Я зроблю вас ловцями людей». Ти ж пішов за Ним і богонатхненним словом, як сіттю, людей ловив для Христа, з ними ж і ми, уловлені тобою на спасіння, взиваємо до тебе:

Радуйся, бо від Самого Господа ти духовній ловлі навчився; радуйся, бо на тому ж озері з іншими апостолами, захоплений бурею, спасся Ти вірою в Господа, Який стишив вітер і море.

Радуйся, бо придбав ти велику віру, коли бачив чудесне насичення п’яти тисяч народу п’ятьма хлібами; радуйся, бо ти прийняв дар від Господа зціляти всяку недугу і всяку хворобу.

Радуйся, бо голос із небес почутий був еллінами, які завдяки тобі побачили Христа; радуйся, бо на горі Єлеонській було одкровення і тобі про майбутній кінець світу.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Первозванний.

КОНДАК З

Гостинністю Владики і безсмертною Трапезою на горньому місті Сіону насолодившись, як вірний друг Христів, разом з іншими апостолами побачив ти Господа і Бога твого, від Нього ж і Духа Святого прийняв ти, щоб зв’язувати і розрішати гріхи людські. І знову в тій же світлиці Сіонській велике було на тебе вилиття обіцяного Духа у вигляді вогненних язиків. Тому народи здивувалися, що їхньою мовою говорив ти про велич Божу, співаючи: алилуя.

ІКОС З

Від Господа заповідь прийнявши проповідувати Євангеліє всьому творінню, обійшов ти багато міст і країн, апостоле Андрію, закликаючи людей до пізнання істинного Бога, і хрестив їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа; з ними ж і ми сподобилися благодаті хрещення. Заради цього подячно взиваємо тобі:

Радуйся, чудес Христових провіснику вірний; радуйся, святого Євангелія проповіднику гучномовний.

Радуйся, ідольського служіння руйнівнику; радуйся, істинного благочестя насаджувачу.

Радуйся, бо за словом твоїм люди водою і Духом відроджуються; радуйся, бо тобою вірні безсмертної Трапези причащаються.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Первозванний.

КОНДАК 4

Сила Божа осінила тебе, апостоле Первозванний, для благовістя сили і слави Сина Божого і утвердження всіх покликаних вірити в Святу Тройцю. Тому і нас, що поклоняємось Єдиному в Трьох Іпостасях Богу, на багатому пасовищі віри Христової утверди, щоб, благодаттю Святого Духа освячені, співали Йому: алилуя.

ІКОС 4

Привівши до Христа брата свого Симона Петра, Первозванний, з ним пішов ти і на апостольське служіння твоє, спочатку в Антіохію і Синоп; там, перемігши демонів, із в’язниці супутника твого апостола Матфея звільнив ти і в’язнів, які ним були охрещені; верховному Петру, який звідтіля в західні країни пішов, ти братське цілування дав, сам же добре потрудився на Сході. Тому і ми, люди Церкви Східної, ублажаємо тебе:

Радуйся, сило Божа, що полки демонів проганяє і кайдани в’язниць руйнує; радуйся, спадкоємцю благодаті апостольської, що від кайданів тайнодійственно нас звільняєш.

Радуйся, бо Захід і Схід з братом твоїм богомудрим, ради проповіді Слова Божого, жеребом ти розділив; радуйся, бо в місті Синопі невіра юдеїв силою чудес твоїх викрилася.

Радуйся, бо там безбожниками Христа ради побитий був ти; радуйся, бо від Самого Господа, Який тобі явився, зцілення ран ти отримав.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Первозванний.

КОНДАК 5

Удруге повертаючись у святе місто, щоб разом з апостолами п’ятдесятий день святкувати там, удруге знову пішов ти від святого Сіону, щоб Христа проповідувати вселенній, перший раз з Іоанном, наперсником Господнім, потім же з Симоном Кананітом і Матфеєм, який жеребом назнаменований був на апостола, і всі межі Асїї і Понту обійшов ти, словом спасіння всіх просвіщаючи, щоб Богу співали: алилуя.

ІКОС 5

Від моря Галілейського до Понту Евксинського апостольські сіті твої простягнулися, і, все навколо примор’я оголосивши благовістям своїм, направився ти, Первозванний, і в країни Скіфії, хрест Христів усюди поставляючи на знамення нашого спасіння. Заради цього і ми, як і ті народи, слухаючи благовістя твоє і згадуючи подвиги твої, взиваємо:

Радуйся, бо ти в Нікеї лютих розбійників приборкав і лютого дракона умертвив; радуйся, бо хрест Христів посеред міста цього поставив, ніби Предтечею ставши двічі зібраних там отців богоносних.

Радуйся, бо в Асії і Понті завдяки тобі світло Христове засяяло; радуйся, бо апостольський жезл твій передгір’ю Кавказу відкрив двері для світла Христового.

Радуйся, ним же морок кіммерійський просвітився; радуйся, ним же вселенна потоками води живої напоїлася.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Первозванний.

КОНДАК 6

Бурею пристрастей охоплені і, як води океану, схвильовані племена людей, які не знали Бога істинного, привів ти, апостоле, до тихого пристановища Христового, і їхні серця, як старий човен, невірою схвильований, на якорі віри православної утвердив ти. Тому і ми, як чада православної віри, вдячним серцем і вдячними вустами взиваємо до Бога: алилуя

ІКОС 6

На горі Єлеонській Божественного Вчителя твого колись з іншими апостолами запитав ти, Андрію: “Скажи нам, яке є знамення пришестя Твого?” На горах же Київських, будучи органом благодаті Духа Святого, ти провістив майбутню славу міста цього; ми ж, сподобившись передреченої цієї милості, розчулено взиваємо до тебе:

Радуйся, бо з гори Сіону закон нам євангельський приніс ти; радуйся, бо по водах Борисфену як апостол Божий ти до нас прийшов.

Радуйся, бо благодать Йорданову, ради хрещення нашого, річці Дніпру ти дарував; радуйся, бо на горах Київських Хрест нашого спасіння ти поставив.

Радуйся, ним же велике вилиття благодаті Божої тут передбачив; радуйся, ним же бути тут місту великому і церков безлічі передрік.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Первозванний.

КОНДАК 7

Нині, на сповнення твого пророчого голосу, храм преславний красується на місці, де не суще як суще передбачив ти за даром Духа Святого; навкруги ж нього град великий з церквами золотоверхими про істину слів твоїх свідчить, йому ж і донині ти, яко з небесної кафедри, мир благовістиш. Тому і ми, сповнення богонатхненних слів твоїх бачачи, величним голосом взиваємо до Бога: алилуя.

ІКОС 7

Від світлоносної зорі, Первозванного апостола, світло боговідання прийнявши, свята Ольга засяяла для Руської землі, яко денниця нашого спасіння, ведучи слідом за собою, як світлосяйне світило, онука свого Володимира, просвітителя всієї Руської землі. Тому і ми, звівши очі наші до тебе, Андрію богомудрий, як до першого благовісника нашого спасіння, приносимо тобі такі похвальні пісні:

Радуйся, бо денниці нашого спасіння, Ользі святій, даровано світло Божественного пізнання; радуйся, бо її благій вірі відкрилося Христове Царство.

Радуйся, бо благословенням твоїм преславне світило від цієї денниці нам дароване; радуйся, бо за твоїм апостольським передвіщенням рівноапостольний князь нам явився.

Радуйся, бо тобою царство земне святого Володимира до Небесного приєдналося; радуйся, бо Дніпро і Почайна, ріки Київські, спасительною купіллю нам стали.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Первозванний.

КОНДАК 8

Проповідують преславного міста Києва і всієї Руської землі пастирі і пасомі пам’ять про діяння твої, богомудрий Андрію апостоле; в надрах печер нетлінно спочиваючи, угодники Божі, з Антонієм і Феодосієм, невмовкними вустами, мов живі, славу твою у віках і родах виголошують, бо тобою поставлений тут Хрест яко ряснолисте дерево виросло, щоб принести нам плоди благочестя і святині. Ми ж, наче райського саду твого пташенята духовні, тобою навчені співати Богу: алилуя.

ІКОС 8

Не тільки для однієї Русі був ти провісником спасіння, Первозванний апостоле Христів, але і всі слов’янські племена, як квочка пташенят своїх під крилами збирає, привів ти до Христа; бо ти, від Херсонеса дивлячись у морок північної країни, за багато віків своєю проповіддю приготував сущих там людей, щоб вони навчилися Божого Слова від премудрих учителів Кирила і Мефодія; ми ж, ніби вустами цих просвітителів наших, велемовно співаємо тобі:

Радуйся, бо слов’янські племена ти колись благословив; радуйся, бо слово їх розумне Словом Божим умудрив.

Радуйся, бо ті, що були послушними Слову Божому, стали духовними дітьми Церкви; радуйся, бо в Херсонесі, де проповідував ти, перші руські письмена Кирило святий знайшов і прийняв їх.

Радуйся, бо ними Альфу і Омегу, початок і кінець — Христа Божу премудрість ти сповістив їм; радуйся, бо всі богонатхненні Писання учителі ці мовою слов’янською нам переклали.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Первозванний.

КОНДАК 9

Пустинної Скіфії ти не побоявся, в глибину північної країни направився ти у твою апостольську подорож, апостоле Первозванний, звідтіля і до старого Рима прийшов ти, який був главою світу язичницького; однак через темряву ідольську ти залишив його і на прекрасний берег Босфору прийшов, там у місті Візантії, що стало Новим Римом і матір’ю християнам, апостольський престіл ти утвердив, щоб від нього Схід і Північ уся світлом віри просвітилися, вірні ж діти Церкви Христової до Бога однодушно взивають: алилуя.

ІКОС 9

«Мати Сіон» — словами псалма взиває людина, бо людина духовна народилася в ньому, новим же Сіоном для нас став Київ, бо в ньому світло і благодать Божа явилися всім синам руським від кафедри, яку ти, Первозванний апостоле, у Візантії утвердив. Тому і ми, невечірнім Світлом осяяні, вдячно взиваємо до тебе:

Радуйся, бо з гори Сіонської ти зійшов і небесним світлом Київ багатопагорбний осяяв; радуйся, бо місту цьому духовне багатопліддя своїм благословенням ти послав.

Радуйся, бо посеред вселенної апостольський престіл ти утвердив; радуйся, бо під покров його (в Новому Римі) всі просвіщені тобою народи Ти зібрав.

Радуйся, тобою ж православ’я в душах їхніх утверджується; радуйся, ним же зі Сходу темрява Заходу відганяється.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Первозванний.

КОНДАК 10

Коли настав час кончини твоєї, блаженний апостоле, у древні Патри Ахайські прийшов ти, щоб там принести себе в жертву, бо течію життя ти закінчив, подвигом добрим подвизався, всім проповідував Христа розіп’ятого, Який для юдеїв спокуса, для еллінів же безумство, а нам, покликаним і спасенним, — Христа, Божу Силу і Божу Премудрість, від Неї ж і навчилися співати Богу: алилуя.

ІКОС 10

Всюди ім’ям Господа Ісуса хворих зціляючи, мертвих воскрешаючи, бісів виганяючи, і в Патрах передсмертну свою проповідь ти чудесами утвердив, апостоле Христів, і анфипата Лезвія ти навернув до пізнання істини, коли через спротив він був уражений язвою, а тобою від ложа хвороби піднятий; люди ж усі, бачачи в тобі силу Божу, ідолів своїх знищили, потім і Господь явився тобі, як і Павлу колись у Коринфі, і повелів узяти хрест твій, назнаменувавши цим твоє в Патрах ради Нього страждання. Тому і ми, дивуючись великій благодаті в тобі, благоговійно взиваємо:

Радуйся, велика Бога всемогутнього сило; радуйся, багатоцінний чудес скарбе.

Радуйся, стародавніх Патр просвіщення і окрасо; радуйся, бо невіру Анфипата на віру ти перемінив.

Радуйся, бо там знову явився тобі Господь, на подвиг хресний закликаючи; радуйся, бо приготовлено тобі вінець правди.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Первозванний.

КОНДАК 11

Нерон кесар, як колись Ірод, гоніння на всіх вірних розпочав, у Римі Павла мечем усік, Петра ж на хресті розіп’яв; подібна рука мучителя тебе спіткала в Патрах, коли замість лагідного Лезвія суддею поставили Егеата лютого, який не терпів хрещення брата свого, ні зціленням дружини своєї не пом’якшився, а у в’язницю вкинув тебе і, як верховного Петра, на хрест засудив. Ти ж, будучи ув’язненим, у в’язниці темній, наче в світлому храмі, брата анфипатового Стратокліса на єпископа Патрського поставив, Богу зі всіма вірними у в’язниці співаючи: алилуя.

ІКОС 11

На місці лобнім хрест піднесений побачивши, на якому мав бути розіп’ятим ти, апостоле, не побоявся свідчити навіть до смерті про улюбленого тобою і полюбившого тебе Христа, і, до цього знамення спасіння руки простягнувши, розчулено взивав:

Радуйся, Хресте всечесний, перед яким з радістю стою, знаючи тебе, уповання моє; радуйся, Хресте Животворчий, його ж глава до небес досягає, а підніжжя ворота пекла скрушило.

Радуйся, Хресте, якому поклоняємося, бо прийняв Владику мого, Який, наче гроно найсолодше, виточив нам спасіння; радуйся, Хресте благословенний, що розбійника спас і йому плоди сповідання дарував.

Радуйся, бо і моєї радості був ти сповненням; радуйся і ти, страстотерпцю, що на Хресті віру твою у Христа засвідчив.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Первозванний.

КОНДАК 12

«Прийдіть, свідки радості моєї!»— звернувся ти, апостоле, до виконавців волі Егеата. — Творіть волю наді мною, розіпніть мене і, як агнця, принесіть у жертву Творцю, Який мене сотворив”. І це сказавши, зійшов ти на хрест, як на горню кафедру, з неї ж три дні і три ночі ти проповідував Слово Боже навколишнім людям, щоб не боялися смерті, сповідуючи Господа Ісуса. Коли ж світлом небесним осяялося лице твоє, вжахнувся мучитель і тебе з хреста зняти повелів; але ти, страстотерпче, не захотів від хресних мук позбавитися, до смерті твоєї безперестанно до Бога взиваючи: алилуя.

ІКОС 12

Прославляючи апостольські подвиги твої, Андрію Первозванний, ублажаємо святу кончину твою, бо нею живоносні страждання Сина Божого ти прославив, ми ж з розчуленим серцем взиваємо до тебе так:

Радуйся, друже Христів, що з радістю хресні страждання за Нього перетерпів; радуйся, апостоле вірний, що з хреста слова Життя Вічного людям проповідував.

Радуйся, бо під час зняття з хреста осяяло тебе світло, наче блискавка з небес; радуйся, бо тим, хто православно сповідував проповіданого тобою Христа Сина Божого, ти обіцяв благодать велику.

Радуйся, Горнього Єрусалима апостольська осново; радуйся, бо ти будеш сидіти з апостолами на одному з дванадцяти престолів, щоб судити всі коліна Ізраїльські.

Радуйся, Андрію, апостоле Христів Первозванний.

КОНДАК 13

О Первозванний апостоле Христів Андрію, споглянь на благохваління від усіх, хто шанує святу пам’ять твою; і як поставив ти хресне древо на горах міста Києва, завжди освітлюй і нас спасительним знаменням цим, щоб, Хрестом Господа Бога і Спаса нашого бережені, ми осягли в міру віку повноти Христової і сподобилися з тобою і зі всіма святими, в радості, навіки-віків співати Богу, Спасителю нашому: алилуя.

Цей кондак співаємо тричі. Після цього знову читаються ікос 1 і кондак 1.

Молитва до святого апостола Андрія Первозванного

Первозванний апостол Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, Церкви послідовнику верховний, всехвальний Андрію, славимо і величаємо апостольські труди твої, з радістю згадуємо твоє благословенне до нас пришестя, ублажаємо чесні страждання твої, шануємо святу пам’ять твою і віруємо, що живий Господь і жива душа твоя і з Ним повіки перебуваєш на небесах, звідки і любиш нас тією ж любов’ю, якою ти полюбив нас, коли Духом Святим передбачив наше до Христа навернення, і не тільки любиш, але і молишся за нас Богу, бачачи у світлі Його всі наші біди. Так віруємо і так цю нашу віру сповідуємо у храмі, що в ім’я твоє, святий Андрію, славно збудований; віруючи ж, просимо і благаємо Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, щоб твоїми молитвами, які Він завжди слухає і приймає, подасть нам усе потрібне для спасіння нас грішних; щоб як ти зразу за голосом Господа, залишивши сіті свої, впевнено пішов за Ним, так і кожний із нас нехай не шукає своєї користі, але про те, що на благо ближнього, і про небесне покликання нехай помишляє. Маючи ж тебе заступником і молитвеником за нас, уповаємо, що молитва твоя много може перед Господом і Спасителем нашим Ісусом Христом, Йому ж подобає всяка слава, честь і поклоніння з Отцем і Святим Духом навіки-віків. Амінь.