Ἡ Ἱερὰ Λαύρα Σάββα τοῦ Ἡγιασμένου διὰ τὸν ἀντίχριστον Οἰκουμενισμόν

Ми хочемо висловити наш найглибший біль, печаль і нашу боротьбу по відношенню до того, що останнім часом відбувається в глибині чистого та гаряче любимого Православ’я через дії найбільшої єресі антихристового екуменізму.

Ми змушені залишити свою пустинну безмовність і підняти наш смиренний голос разом з усіма нашими православними ієрархами, священиками, монахами, послушниками і мирськими братами, що знаходяться в боротьбі з єрессю. «Станьмо побожно, станьмо зі страхом». Благодать Божа нас удостоїла честі мати покровителями і керуючими в нашому чернечому житті з дитинства освяченого прп. Сову і прп. Іоана Дамаскіна, зачинателів боротьби проти монофізитів і іконоборців. Те, що відбувається під час симпозіумів і на спільних служіннях нечестивих екуменістів, на превеликий жаль, за підтримкою «православних» патріархів і архієреїв, є тим, що у всьому виходить за межі допустимого і нашого терпіння. Нашим Православ’ям грають, його велике смирення ображають і розкладають з середини, при цьому, на жаль, більшість мовчить.

Згадані раніше наші Святі Отці, ці пильні стражі віри протягом більше 1500 років цієї богоствореної твердині Православ’я, благотворну присутність яких ми відчуваємо щодня у житті, нас сьогодні закликають як ніколи до неухильного і мужнього ходіння  «по їхніх слідах». Свято і гідно шановна лавра прп. Сави прославляється в Господі, оскільки вона є колискою чернецтва і протягом існування є матір’ю і годувальницею безлічі преподобних мучеників, сповідників та ієрархів. Всі наші святі, давні і нові, благодатно здійснили подвиг і виконавши віру, не були, як по блюзнірськи написали «нещасними жертвами початку злого змія!», Але наповнені Святим Духом, живі і по смерті, як про це мовчазно звіщаю нетлінна оселя прп. Сави. Від них ми навчилися, що єретик Папа і інші ганебні єретики, що відкинули покаяння, ніколи нам не повинно кадити фіміамом перед ними, їм ніколи не можна проявляти повагу, їх ніколи не можна вітати, навпаки ми відхиляємо і засуджуємо їх божевільні догмати. Було б цілком достатньо тільки відвідування святих місць Палестини для того, щоб захисники лживої співпраці з латинянами і накинутої любові, змогли б переконатися про власну підступність, підступність і невідступність безліч уніатів і інших християн тільки по імені, з якими, як вони стверджують, ми за одне.

Брати, «Бо не дав нам Бог духа страху, але сили» (1 Тим. 1:7). Час нас кличе до покаяння і твердого сповідання  Православної віри. Та не виявиться ніхто з нас відступниками або зрадниками.

Будемо ж вірними і залишимось Православними навіть до смерті, щоб нам прийнять вінець життя «що обіцяв Господь істинно люблячим його».

Благословенна і свята Чотиридесятниця

Εὐλογημένη καὶ Ἁγία Μ. Τεσσαρακοστή.

З теплими чернечими вітанням та сердечними в Господі молитвами, архімандрит Євдоким, духівник святий лаври Сави Освяченого й інші отці-саваїти.

Μετὰ θερμῶν ἀγωνιστικῶν χαιρετισμῶν καὶ ἐγκαρδίων ἐν Κυρίῳ εὐχῶν

Ἀρχιμ. Εὐδόκιμος,

Πνευματικὸς τῆς Ἱερᾶς Λαύρας Σάββα τοῦ Ἡγιασμένου καὶ ἅπαντες οἱ Σαββαΐται Πατέρες

Ὀρθόδοξος Τύπος 16/3/2007